Група 24

Група  24

БЕЗПЕРЕРВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС (ЕЛЕМЕНТИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ)

Тема: Полемічні прийоми. Мистецтво відповідати на запитання.   §17 С. 134 – 135, 141 Вправи 205, 212, 213 //Українська мова: підручник для 11 класу загальноосвітніх навч. закладів: рівень стандарту / О.В.Заболотний, В.В.Заболотний – К.:Генеза, 2013. https://pid84458/dokumentoznavstvo/polemika_spilkuvanniruchniki.com/     Тема уроку: Полемічні прийоми. Мистецтво відповідати на запитання §17 С. 134 – 135, 141     https://subject.com.ua/textbook/mova/10klas_7/51.html https://subject.com.ua/lesson/mova/11klas/21.html Полеміка (грец. ωολεμικά від ωολέμιον, «ворожнеча») - стан суперечки, диспут під час обговорення або розв’язування проблем. Разом із цим поняттям використо-вують дебати і дискусію. Різновид суперечки, що відрізняється тим, що основні зусилля сторін, які сперечаються, спрямовані на утвердження своєї точки зору з обговорюваного питання. Разом із дискусією полеміка є однією з найбільш поширених форм суперечки. З дискусією її зближує наявність достатньо повної тези, що є предметом розбіжностей, змістовна зв’язність, черговість виступів, деяка обмеженість прийомів, за допомогою яких спростовують протилежну сторону і обґрунтовують власну точку зору. Разом із тим полеміка суттєво відрізняється від дискусії. Якщо метою дискусії є перш за все пошуки загальної згоди того, що об’єднує різні точки зору, то основне завдання полеміки - ствердження однієї з протилежних позицій.                                       Полемічна майстерність       Основне завдання полеміки - доведення власної позиції. Щоб оволодіти полемічною майстерністю, необхідно виробити вміння доводити сформовані тези й спростовувати позиції опонента, застосовуючи полемічні прийоми. Прийоми можуть бути коректними й некоректними. Коректні прийоми відповідають загальним правилам суперечки, проте містять елементи хитрощів, а некоректні - не обмежені морально-етичними нормами й можуть включати навіть погрози й застосування фізичної сили.          Термін «полеміка» походить від давньогрецького слова - войовничий, ворожий. Більш чітке визначення цього поняття можна знайти, наприклад, у енциклопедичному словнику, де зазначається, що полеміка - гостра дискусія стосовно будь-якого суперечливого питання. Це не звичайна суперечка, а таке публічно обговорення, під час якого виникає конфронтація, протистояння, протиборство сторін, ідей і поглядів. Виходячи з цього, полеміку можна визначити як боротьбу принципово протилежних думок щодо того чи іншого питання, тобто публічна суперечка з метою захистити, обстояти свою точку зору і спростувати думку опонента. З цього визначення випливає, що полеміка відрізняється від дискусії, диспуту саме своєю цілеспрямованістю. Учасники дискусії, диспуту, зіставляючи суперечливі судження, намагаються дійти єдиної думки, знайти загальне рішення, установити істину. Мета полеміки інша — потрібно здобути перемогу над опонентом, відстояти і затвердити власну позицію. Полеміка — це наука і мистецтво переконувати. Вона вчить стверджувати думки аргументованими, переконливими і безперечними науковими доказами. Отже, мета полеміки — досягнення істини чи її перевірка. Як слід вести полеміку, щоб вона була корисною і продуктивною? Насамперед необхідно опанувати деякі принципи полеміки. Один із принципів ведення полеміки - це чесність і принциповість під час полеміки. Перед тим як спростувати погляди опонента, потрібно точно і чітко сформулювати позицію, згідно з якою полемізують. Визначеність предмета суперечки і вихідних позицій - одна з основних вимог до полеміки. У жодному разі не можна перекручувати позицію опонента. Цим оратор підриває довіру до власної позиції в слухачів. Потрібно виявити дійсні й істинні положення опонента і вміти критикувати їх. Важливого значення набуває і принцип використання емоцій у полеміці. Певна річ, без людських емоцій ніколи не було, нема і не може бути пошуку істини. Не можна вести полеміку без емоційного, суб’єктивного ставлення до питань, що обговорюються. Проте не слід перебувати в полоні емоцій, тобто давати перевагу почуттям над розумом. Характерний принцип полеміки - виявлення невідповідностей і суперечностей у поглядах опонента, однобічності його позицій. Зрозуміло, воно потребує опанування діалектичної і формальної логіки, наявності високої культури мислення. Якщо оратор глибоко й до кінця переконаний в істинності своєї позиції (а інакше немає сенсу її відстоювати), належить розкрити хибність позицій опонента: продемонструвати слухачам, чому вона помилково здається їм правильною, привабливою; висвітлити, унаслідок яких лавірувань опонент зміг зробити свою позицію зовні переконливою і логічною. Відомо, що істина потребує не декларування, а доказу. Не роблячи екскурсу в логіку, можна висловити низку міркувань про застосування різних способів аргументації.          У дискусії з малопідготовленою аудиторією, мабуть, доречно застосувати метод індукції, тобто спочатку висунути тезу, а потім на переконливих прикладах довести її істинність. Для підготовленої аудиторії доцільніше використовувати метод дедукції. Існує й третій спосіб доказу - аналогія, яка відрізняється особливою наочністю. Вона дозволяє доступно пояснити, довести надто складні положення, активізує увагу слухачів і підвищує переконливість мови. Важливим принципом ведення полеміки є також уміле використання гумору, іронії, сарказму, сатири. Висміювання опонента - прийнятний захід у ході полемічної бесіди. Однак його застосування потребує дотримання певних вимог. По-перше, ніяким гумором, ніякою іронією, жодним сарказмом не можна підміняти логічну критику й розкриття позицій опонента. У полеміці сарказм, гумор, жарт над суперником повинні вживатися в поєднанні, у сукупності з усіма іншими заходами розкриття й критики позиції опонента. Пo-друге, як у ході полеміки в цілому, так і у використанні гумору необхідна тактовність. До гумору слід удаватися тактовно, не торкаючись гідності особистості. Перелічені принципи є обов’язковими під час ведення будь-якої полеміки, але це зовсім не означає, що ними вичерпуються всі поради й твердження. Щоразу полеміка вимагає, звичайна річ, своїх особливих засобів, своєї методики ведення.                                              ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ (Коректні прийоми) Заперечення фактам    Піймати на слові (постійно вказувати співрозмовнику на те, що він не сприймає думку, яку сам і висловлює, тобто звертати увагу на суперечливість висловлень) «Зведення до абсурду» (демонстрація хибності тези, оскільки наслідки, що випливають з неї, суперечать дійсності)   Гумор, іронія, сарказм (посилюють емоційний вплив на слухачів, допомагають розрядити напружену атмосферу) Випередження суперника (ведення полеміки за власним сценарієм, самому висловлювати й спростовувати аргументи, до яких може вдатися суперник) Прийом бумеранга (спростування позиції суперника його ж аргументами) Контрприклад (використання тези суперника «навпаки» з позитивною аргументацією) Атака запитаннями (відповідати завжди складніше, ніж запитувати. Мета цього прийому - перехопити ініціативу, ускладнити становище опонента) Концентрація дій (зосередження уваги на найсильнішому або на найслабших аргументах суперника) Гнівна відсіч (нейтралізація суперника не через аналіз тез, а через критику особистісних (поведінка, комунікативні особливості) якостей самого співрозмовника)                                        Некоректними є такі полемічні прийоми: Зумисний відхід від теми (намагання зосередити увагу на обговоренні іншого твердження, безпосередньо не пов’язаного з вихідним положенням, довгі розмірковування про речі, що не мають ніякого стосунку до обговорюваних питань); Використання аргументу до публіки (замість обґрунтування об’єктивними доказами істинності чи хибності тези, учасник полеміки апелює переважно до почуттів слухачів, а не до розуму); Використання аргументу до особистості (супернику приписують такі вади, які роблять його смішним, кидають тінь на його розумові здібності, підривають довіру до його роздумів. Предметом суперечки стає особистість суперника, а не те, що він говорить); Використання аргументу до марнославства (звучать хвалебні оди супернику з надією, що він, розчулений компліментами, стане м’якшим і поступливішим); Використання аргументу до фізичної сили (звучать попередження про неприємні наслідки, про можливе застосування фізичної сили, засобів примусу); Використання аргументу до жалості; Виведення суперника з рівноваги шляхом грубих витівок, образ, знущань тощо. Запитання Під час суперечки опоненти можуть ставити різні запитання одне одному. Інколи відповіді на запитання є важливішими, аніж промова перед аудиторією. Запитання - це можливість краще висвітлити свою позицію. Якщо ви побачили, що хтось зі слухачів підніс руку, завершіть свою думку й тоді зверніться зі словами «так, будь ласка» або «я слухаю ваше запитання».  Коли запитання прозвучало, витримайте невелику паузу й дайте відповідь коротко, по суті. Перед цим можна також висловити своє ставлення до запитання: «Як добре, що ви поставили це запитання»; «Це дуже важливе запитання!»; «Ви ставите дуже своєчасне запитання»; «Ви ставите запитання, на яке не могли відповісти кращі науковці». Якщо запитання має якісь двозначності, то варто уточнити, чи правильно ви зрозуміли запитання, переформулювавши його. Наприклад, якщо я вас правильно зрозумів, то ви запитуєте про заходи, які ми провели, щоб підтримати вітчизняного виробника?                                              Практичне завдання 1. Ознайомтеся з мовленнєвими ситуаціями.     Які некоректні полемічні прийоми застосовано в кожній із них? 1) Під час полеміки, присвяченої теорії походження видів Ч. Дарвіна, єпископ     Вільберфорс звернувся до слухачів з питанням, чи були їхні предки мавпами. Біолог Т. Хакслі, який захищав цю теорію, відповів, що йому соромно не за своїх предків-мавп, а за людей, які не здатні поставитися серйозно до висновків Ч. Дарвіна. 2) Під час захисної промови в суді у справі священика, який украв білизну, адвокат Плевако сказав: «Він (священик) стільки разів відпускав Вам Ваші набагато тяжчі гріхи, невже Ви, панове присяжні засідателі, не відпустите йому цей маленький гріх!». 3) Під час полеміки щодо реформування медичної галузі один з опонентів на початку виступу звернувся до свого суперника з такими словами: «Не викликає сумнівів ваша глибока ерудиція. Ви розумна людина, тому не будете заперечувати, що нам необхідно запроваджувати страхову медицину». 2. Використовуючи різні полемічні прийоми, спростуйте наведені тези.       Узагальніть обрані аргументи. Теза 1. Освіта робить людину залежною від знань і не дає їй свободи. Теза 2. Розподіляти обов’язки між членами сім’ї не потрібно, тому що все треба                робити разом. 3. Уявіть, що ви берете участь у полеміці. Але ваші опоненти «інтелектуальні     шахраї», які для того, щоб ошукати вас, використали логічно неправильні     міркування з абсурдними кінцевими висновками. Проаналізуйте запропоновані міркування й знайдіть логічні помилки, сплутування значення слів, підміну обсягу понять, суперечності. Запишіть свій варіант  міркування. 1) Компанія, яка колись одержала кредит від банку, тепер нічого йому не винна,      оскільки вона стала іншою: у її правлінні не залишилося нікого з тих, хто      просив позику. 2) Ліки корисні і є благом. // Що більше блага, то краще. // Висновок: що більше       ліків, то краще.  3) Усі уважні добре засвоюють уроки. // Деякі учні уважні. // Усі учні добре      засвоюють уроки.  4) Ось купа камінців. // Ти забрав із купи всі камінці, крім одного.       // Один камінець - купа.  5) Епіменід-критянин стверджує, що всі критяни - брехуни. // Тому Епіменід сам       брехун. // Якщо Епіменід - брехун, то його твердження про критян хибне.      // Критяни - чесні люди. // Але Епіменід - критянин, і його твердження про        критян правильне. 4. І. Чи були ви свідком полеміки, яка не привела до позитивного результату?        Яких помилок при цьому припустилися мовці?   II. Як ви розумієте висловлення французького письменника Франсуа де          Ларошфуко «Ми вважаємо розсудливими лише тих людей, які в усьому       з нами згодні»? 5. Поміркуйте над поданими твердженнями. Візьміть участь у полеміці      стосовно одного з них (обраного вами). Полемізувати можна з уявним    опонентом. Використайте одну - дві мовленнєвих конструкції з довідки.  1) Діти до 14 років не повинні відповідати за прийняті ними рішення.  2) Батьки не повинні давати дітям гроші на кишенькові витрати.  3) У житті не потрібно прислухатися до думки оточення, бо це заважає рухатися         вперед.  4) У житті не потрібно дотримуватися будь-яких правил, бо правила - це насилля       над людиною.  5) В Україні потрібно поступово переходити на спілкування англійською мовою,      бо за цією мовою майбутнє. Довідка Не можу погодитися...; хочемо заперечити...; наша думка з цього питання дещо інша...; я, як і багато моїх друзів, уважаю, що...; цілком справедливо, що...; як на мене, то...; я глибоко переконаний, що...; доказом цього може бути...; прикладом може слугувати... 6. Складіть і запишіть діалог (12 - 16 реплік), можливий в умовах проведеної за       завданням попередньої  (5) вправи полеміки. При цьому висловіть       альтернативні точки зору з порушеного питання, дайте аргументовані     відповіді на запитання уявного опонента, наведіть докази на захист своєї     позиції, спростуйте хибні, на вашу думку, твердження. 7. І. Ознайомтеся з двома поглядами на роль комп’ютера в житті людини. Чи є     ці твердження переконливими? Чи можуть висловлені позиції спричинити     полеміку? 1. Комп’ютер безпосередньо впливає на психіку людини, розвиває роздратованість,     утому, а також забирає час, який людина витрачала б на спілкування з друзями,     знайомими, природою тощо. 2. Комп’ютер - це важлива і зручна річ на роботі та вдома, за допомогою якої можна     вирішити безліч проблем, дізнатися про необхідне, знайти цікаву інформацію, а     також весело провести час і просто відпочити. А всі розмови про можливу     небезпеку - то лише байки й забобони. II. Напишіть замітку дискусійного характеру на тему «До чого може призвести     стрімкий прогрес сучасної техніки». Розкрийте дві протилежні позиції.     Намагайтеся переконати читача в слушності тієї позиції, яку відстоюєте ви 8. Проект Проведіть спільно з батьками диспут на одну з таких тем: 1. Коли людина стає дорослою? 2. Чи потрібно завжди говорити правду? 3. Комп’ютеризація суспільства: за і проти.  Письмово підготуйте виступ, у якому чітко висловіть свою позицію.  Доберіть аргументи (докази); знайдіть висловлення відомих людей, пригадайте  приклади з художньої літератури, власного життєвого досвіду, історії. На початку диспуту, скориставшись довідковою літературою, визначте  ключові поняття (дефініції), які ви будете використовувати (наприклад,    дорослість, правда, брехня тощо). Намагайтеся досягти компромісу. Продумайте заздалегідь короткий текст заключної промови. Контрольні запитання: Яка роль полеміки у сучасному світі? Назвіть функції полеміки. Які завдання полеміки?  Чим відрізняється полеміка від диспуту, дискусії?

Тема: Промова на тему: «Мовна мода – це добре чи погано?» §15 С.122 – 124 Вправи 186, 188, 189 //Українська мова: підручник для 11 класу загальноосвітніх навч. закладів: рівень стандарту / О.В.Заболотний, В.В.Заболотний – К.:Генеза, 2013. https://www.youtube.com/watch?v=WsFKqfchn_s                                                                                  ЗАВДАННЯ Напишіть промову на тему «Мовна мода – це добре чи погано?»

ТЕСТИ ЗНО

 https://zno.osvita.ua/ukrainian/347/

Прохання: результати тесту зберегти та вислати на електронну пошту  adamluksvetlana@gmail.com, у темі листа вказуємо прізвище, ініціали та групу.